Інша назва елемента: Кодимські хліби
Внесено до регіонального інвентаря в листопаді 2020 року.
Прагнемо підтримати вогонь живої традиції
ДОМЕН: звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і всесвіту; традиційні ремесла; традиції харчування.
СТРАТЕГІЇ ТА ЗАХОДИ З ОХОРОНИ: підвищення обізнаності, підвищення поваги.
Короткий опис: Випікання хлібів є культурною традицією сіл Кодимищини і невід’ємною частиною місцевої культури харчування та обрядових, ритуальних дійств. Підготовчі роботи та процес випікання потребують тривалого часу, знань, спеціальних навичок і досвіду. Зазвичай випіканням хліба займалися жінки, з дитинства переймаючи досвід від старшого покоління.
Традиційно Кодимські хліби були невеликі – зо дві долоні, невисокі й темнуваті. Як правило, хліб випікали на дні – черіні. Вигортали з печі жар, віничком з вінича (прим. Біологічна назва рослини – «кудрявець звичайний») вимітали черінь, клали хліб на лопату і садили в піч, восени могли підкласти під хліб капустяний лист. Той хліб тоді називали «разовим», бо молотьба «на камінь» вручну й за допомогою водяного млина давала борошно й висівки разом. Трохи пізніше, після 1930-х років, з’явилися вальці, молотьба давала борошно біліше, без висівок – «петльоване», а хліб стали називати «петльованим». У важкі часи пекли переважно з житнього борошна, з 1950-х років – більше з пшеничного, тепер – виключно з пшеничного.
Раніше наші бабусі й дідусі дуже цінували хліб, їли його потрошку: «Боже борони, щоб хліб попав під ноги!». Якщо шматочок хліба впав, піднімали, цілували, хрестилися, примовляли: «Господи прости!» та їли. Після заходу сонця нову хлібину не починали, надрізали її за день – ставили на бік і лезом ножа легенько перехрещували низ хлібини, де вона торкалася черіні. «Хліб перевертати не можна, бо світ перевернеться», – так казали.
Хліб ніколи не викидали. Крихти згортали чистою конопляною ганчірочкою в долоню і з’їдали. Зрідка черствий хліб чи крихти давали курям, якщо на полі – пташкам, або мочили в борщові котові, собаці, могли кинути в пійло худобі, але не свині.
Цілу хлібину на поле не брали – кілька шматочків загортали в гребінний рушник, клали в торбу з коноплі чи вовняні бесаги. Прочитавши молитву «Отче наш» їли з бринзою, рідше з салом.
Дитині на хліб казали «папа», «папка». Для немовляти робили «папку»: жували шматочок хліба, «жвакали», мочили в молоці чи цукровій воді, загортали в клаптик тканини, зав’язували і давали, якщо матері не було поряд чи вона не могла годувати грудьми.
Як не прикро констатувати факт – культура виготовлення ритуального хліба на Кодимщині занепадає.
Більшість селян замовляють хліб у пекарні, мало хто випікає його за всіма принципами вдома. Передача традиції між поколіннями практично втрачена.
Майбутнє елементу: доцільно актуалізувати традицію випікання ритуальних хлібів Кодимщини за допомогою проведення різноманітних фестивалей, де б носії могли давати майстер-класи з виготовлення хліба тощо.
Більш детальний опис елемента у методичному матеріалі «Хліб одного села. Традиційні ритуальні хліби с. Шершенці Кодимського району Одеської області» (автор дослідження: носій Надія СКОРИК).
Розташування:
Страва побутує в Подільському районі (колишній Кодимський) Одеської області, зокрема в селах Шершенці, Серби, Загнітків Кодимської міської громади.
Громади:
- Відділ культури і туризму Кодимської міської ради Подільського району Одеської області; Контактна особа: Людмила Басько, начальник відділу культури і туризму Кодимської міської ради Подільського району Одеської області.
- Комунальний заклад «Кодимський центральний Будинок культури ім. Т. Г. Шевченка» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області;
- Комунальна установа «Кодимська публічна бібліотека» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області;
- «Загнітківський сільський будинок культури Кодимського центрального Будинку культури ім. Т. Г. Шевченка» Кодимської міської ради Подільського району Одеської області;
- «Сербівська сільська бібліотека-філія комунальної установи «Кодимська публічна бібліотека Кодимської міської ради Подільського району Одеської області»;
- «Шершенецька сільська бібліотека-філія комунальної установи «Кодимська публічна бібліотека Кодимської міської ради Подільського району Одеської області».
Загальний e-mail: kodima_kultura@i.ua
Історична довідка
Відеоматеріали
Аудіоматеріали
Щира вдячність
Людмилі БАСЬКО, начальнику відділу культури і туризму Кодимської міської ради Подільського району Одеської області.
E-mail: kodima_kultura@i.ua
Надії СКОРИК, фольклористці, дослідниці традицій випікання ритуальних хлібів Кодимщини. E-mail: kolo_nad@ukr.net
за сприяння та участь у підготовці Інвентаря!