Метод будівництва «Суха кладка»
Суха кладка, кладка на «чамур»
Внесено до регіонального інвентарю з 2021 року.
Прагнемо підтримати вогонь живої традиції
ДОМЕН: традиційні ремесла, знання та практики, що стосуються природи та всесвіту, інвентаризація.
СТРАТЕГІЇ ТА ЗАХОДИ З ОХОРОНИ: підвищення обізнаності, підвищення поваги.
Короткий опис:
Традиційним будівельним ресурсом частини Одеської області є природний піщаний камінь, що отримав назву «дикун» («дикар») – скорочено від дикий камінь. Використовується у методі будівництва «суха кладка» – камінь кладуть просто на камінь (укладають) і не застосовують жодного іншого матеріалу, крім – іноді – суміші піску з вапном, води і глини. Стійкість різних конструкцій забезпечується ретельним підбором та розміщенням каменів, які зазвичай грубо обтесані або іноді взагалі не обтесані. Такий камінь збирають або під час очищення полів від каменів, або видобувають на місці. Метод складання каменю на камінь у селах Загнітків, Олексіївка, Шершенці на Кодимщині отримав назву «мур», стіна. Такі споруди у вигляді підпірної стіни, забезпечують систему укріплення ґрунтів, яка застосовується у багатьох населених пунктах Кодимського району. Характерна конструкція, що зустрічається також на інших територіях Одеської області, виконана з ґрунтових каменів без чорнової обробки, складених без допомоги будь-якого типу будівельного розчину, повністю сухим способом, і від цього походить її назва. Ряд сухих кам’яних стін у сільській місцевості Кодимщини обумовлений різними причинами. Перш за все, це можливість використовувати місцевий матеріал з метою укріплення ґрунтів, зонування території. В деяких випадках таке укріплення має на меті захистити землю від вітру, підмивання водою, убезпечуючи від зсуву.
Крім мурів, які укріплюють ґрунти, суха кладка застосовувалася і для інших будівельних конструкцій при зведенні будівель, хат, сараїв, мурів, криниць, погребів, збудованих за допомогою каменю «дикар», однак тут можна помітити застосування суміші піску та вапна, води і глини – «чамур». Також при мощенні ґрунтових доріг використовували і використовують технологію сухої кладки. В багатьох випадках на території с. Зоря Саратської територіальної громади Білгород – Дністровського району зустрічаються сучасні будівлі, огорожі, господарські будівлі, підмурок яких складається за допомогою традиційного методу будівництва «суха кладка». Це зумовлюється природними властивостями каменю, такими як водостійкість та стійкість до сейсмічних коливань, як вважають мешканці цих сіл. Така технологія випливає з місцевих особливостей, зокрема, географічних, і демонструє глибоке розуміння та дбайливе ставлення до навколишнього середовища. А саме: такий тип кладки сприяв збереженню мікроклімату всередині будівлі; огорожі чи розмежування, побудовані за такою технологією, давали змогу укріпити ґрунти, убезпечуючи їх від зсуву. Хоч походження цієї технології будівництва споруд давнє, багато з них були зведені протягом XX століття. Сухі кам’яні конструкції нерозривно пов’язані зі стійкою організацією сільського простору запобігають зсувам, допомагають у боротьбі з ерозією, сприяють утриманню води, підвищенню біорозмаїття, створенню належних мікрокліматичних умов для ведення сільського господарства, зокрема регулювання вологості, відбитого сонячного світла тощо. В межах однієї географічної одиниці елемент може мати різні прояви залежно від своєї функції, навичок будівельника, матеріалу та часу, доступного для будівництва. Вони є реальним свідченням методів та практик, які люди застосовували – від давнини до сьогодення – для організації свого життєвого та робочого простору шляхом оптимізації природних та людських місцевих ресурсів (ландшафт, наявні матеріали, властивості ґрунту, навички та праця).
Суха кладка яскраво демонструє те, як охорона елемента НКС тісно пов’язана зі сталим розвитком, природними ресурсами; вона ілюструє важливість НКС у місцевому контексті. Споруди, створені цим елементом – стіни, доріжки тощо, виступаючи об’єктами матеріальної спадщини, демонструють взаємозв’язок матеріальної і нематеріальної культурної спадщини.
Розташування:
- Села Кодимської міської територіальної громади Подільського району:
- Загнітків;
- Шершенці;
- Олексіївка.
- Село Зоря Саратської територіальної громади Білгород-Дністровського району;
- Село Виноградівка Болградської міської громади Болградського району.
Громади:
- Кодимська міська територіальна громада Подільського району;
- Народний етнографічний музей «Голямата Къща» с. Зоря Саратської територіальної громади Білгород – Дністровського району;
- Обласний центр гагаузької культури с. Виноградівка Болградської міської громади.
Традиційно носіями та практиками техніки сухої кладки є чоловіче населення сільських громад, де цей елемент досі практикується як частина їхнього побуту. Поодинці або групами (у співпраці з родичами та/чи сусідами) вони будують, відновлюють чи обслуговують різні сухі кам’яні конструкції. Існують також будівельники, які виконують складніші роботи (будують огорожі в садах, опорні стіни проти сповзання ґрунтів, вимощують доріжки тощо) і в такий спосіб сприяють його передачі.
Контактні особи громад:
Людмила БАСЬКО
kodima_kultura@i.ua
Ірина СТОЯНОВА
Ольга КУЛАКСИЗ
Історична довідка
Аудіоматеріали
Щира вдячність
Ользі КУЛАКСИЗ
Ірині СТОЯНОВІЙ
Людмилі БАСЬКО
за сприяння та участь
у підготовці Інвентаря!