На півночі Одещини говорять, що страви, смачнішої за голубці просто не існує. Без них немає ні свят, будь то весілля, хрестини, уродини, не обходяться без них і ритуальні поминальні обіди, проводи.

Не обійшлося без Загнітківських голубців і на фестивалі «Жива культура живий світ».

Господиня Світлана Олійник розповідає «коли починали готувати голубці на весілля, усі кухарки сідали в коло, співали українських народних та обрядових пісень та «крутили» голубці. Складали голубців глиняні горщики (на 8-10 літрів), готували до 10 горщиків, а потім складали в піч і «томили» кілька годин до готовності. В давнину, а деякі господарки й нині, робили голубці з капусти, винограду, щавлю та мати-мачухи. Дуже смачні! На дно горщика чи казанчика стелимо листя, а потім щільно укладаємо голубці..

Подавання на святах традиційної страви голубців тісно переплетене з музичною традицією клезмерської музики. Коли на весіллі «старости» (перев’язані вишитими рушниками) подавали

гарячі голубці, клезмери грали особливий фрейлик та такий, що ноги самі йшли в танок».

Ось так в супроводі клезмерів і пригощали господині гостей фестивалю!

А ще одесити пригощали перепічками, «паланицями», смачним узваром, смаженою картоплею…. та ще одним смаколиком,«лінивими голубцями», чи засипаною капустою…. не так і важливо…

Але було дуже смачно, адже приготоване на відкритому вогні, з душею завжди смакує!

Крім того, чудові одеські короваї із зерна, що вирощене нашими хліборобами під ворожими обстрілами, були надзвичайно смачні.

І ще один, надзвичайно легкий смаколик із кілійського рису, всім припав до смаку!