Нещодавно в Одеський обласний центр української культури за круглим столом зібралися імениті майстрині писанкарки, історики, мистецтвознавці, художники, починаючі писанкарки і небайдужі люди. Темою обговорення обрали Писанку, її минуле і сьогодення.
Великі розмашисті елементи, морська хвиля, яскраві кольори, видобуті з квітів обпалених сонцем степів Буджака – ось, що робить писанку Одещини впізнаваною.
Через дослідницькі проєкти ми впевнено повертаємо мистецтво писання писанок на територію Одещини, де воно постійно було присутнім, але періодично притуплювався інтерес до цієї справи в силу різних заборон.
Вісті з минулого: (уривок із листа) 7 квітня 1848. Одеса. – Лист А. І. Лизогуба до Т. Г. Шевченка.
«Христос воскресе!
Сим почну писульку мою до Вас, коханий друже; да і що матиму лучшого, як привітати друга цілованієм святим: Христос воскресе! Наші діди добре вигадали, що з сим празником поздравляють; сей найбільший празник християнам, не даром казано: великдень.
Читать далее «»