“Живий” музей елементів НКС Одещини

Жива культура в музейному просторі

Напередодні карантину, в лютому 2020 року колективом однодумців Одеського обласного центру української культури  був презентований проект, що здійснювався протягом 2019 року. Це – «Живий музей», експозиційний, інтерактивний, демонстраційний та навчальний простір, який є своєрідним продовженням Регіонального переліку елементів нематеріальної культурної спадщини Одеського регіону, з яким Ви можете ознайомитися на нашому сайті в розділі «Нематеріальна культурна спадщина»/ «Регіональний перелік».

Основною метою створення музею була популяризація нематеріальної культурної спадщини області, передача знань та підвищення розуміння і поваги до своєї спадщини. При створенні «Живого музею» ми керувалися положенням статті 14 Конвенції ЮНЕСКО з охорони нематеріальної культурної спадщини, а саме пунктом «а», підпунктом «і»: «освітнім, інформаційним програмам та програмам підвищення обізнаності, спрямованим на широку громадськість, зокрема молодь;»[1]. Основним завданням, яке ставить перед собою колектив, що створював музей, а саме: Валентина Вітос, керівник проекту; Антоніна Димова, дослідниця, майстриня Південного розпису степової України, котра володіє також технікою писання писанки як Одеського регіону, так і інших; Мар’яна Панасюк, яка свої зусилля зосередила на дослідницькій діяльності та вивченні й оволодінні технікою витинанки; Людмила Андріївна, майстриня, яка досконало володіє різними техніками вишивки та інші, було привабити до теми НКС молодше покоління.

Завітавши до Одеського обласного центру української культури, Ви стаєте відвідувачем і водночас творцем «Живого музею». Кожен відвідувач поринає у тему культури через історію, що живе поруч у вигляді переказів чи легенд про історичні будівлі, одеські дворики, назви вулиць, які відображають наш життєвий простір, традиції, звичаї, обряди, знання та вміння, мову тощо. Ці сліди минулого є джерелом інформації та задоволення, створюють певну світоглядну цінність, формують особисті та колективні ідентичності. Як матеріальна, так і нематеріальна культурна спадщина, успадкована від наших предків, є важливими ресурсами не тільки для належного розуміння нашої історії, а й для забезпечення надійних основ розвитку нашої культури в майбутньому.

«Живий музей» стимулює замислитися про силу минулого, організовуючи спільну творчу співпрацю між  відвідувачами музею, носіями, працівниками Одеського обласного центру української культури в проектах, що поєднують освіту, дослідження та практику нематеріальної культурної спадщини.

У межах своєї діяльності «Живий музей» зосереджується на таких напрямках:

– вивчення та дослідження НКС;

– документування НКС;

– презентація та популяризація НКС;

– оцифрування НКС та створення електронної бази даних;

– освіта в НКС.

Працюючи над створенням музею, колектив керувався принципом, що ми збираємо культурні прояви, які сприймаються спільнотами як їх нематеріальна культурна спадщина і надають їм відчуття ідентичності та наступності. Ця нематеріальна спадщина постійно трансформується разом із соціальними змінами, у взаємодії із соціальним середовищем та передається з покоління в покоління.

Наведемо приклад одного із «експонатів музею»: «Причорноморська глиняна іграшка», включена до Обласного переліку НКС 20… року. Вона відображає історію іграшки та демонструє процеси, предмети й артефакти цієї практики: оригінальний досвіт з добування глини, її оброблення, традицію виготовлення, власне саму іграшку. Майстри, носії традиції активно інтегруються в музейну роботу, проводять семінари та майстер-класи, спілкуються з відвідувачами, пропонують екскурсію, яка закінчується «уроками» з виготовлення іграшки. Така робота розрахована на молодше покоління, що відповідає місії музею, оскільки можна не лише виготовити іграшку, а й заграти на ній, відчути традицію на дотик.

 

Іншими «експонатами», де нерозривно пов’язано матеріальне і нематеріальне, є «Мошул» і «Осичківський дідок». Матеріальні предмети сприймаються як втілення знань, ноу-хау, ритуали та обряди. «Живий музей», використовуючи матеріальні предмети, відео та аудіо презентації, постійно наголошує на контекстуальних зв’язках через виставки, проекти, відновлення обряду, мистецтво майстрів, що створюють костюми та предмети, задіяні в обряді, розповіді та пояснення того, що виставлено в експозиції. Таким чином, ми розвиваємо нове ставлення та розуміння НКС, що ґрунтується на повазі місцевих громад та їхньої культури, відповідальності за охорону та розвиток їхньої живої культури. Це лише частина того, що ми хотіли донести в нашому музеї.

 

[1] https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69#Text

 Музей традицiйного народного мистецтва

 Вагоме місце в системі українознавства посідають сьогодні дослідження культури, вивчення етнопсихологічних ментальних рис, все що пов’язане з поняттям народної культури, або етнокультури.

В умовах сучасної культурної ситуації, коли іде згортання  побутових середовищ нівелювання стилів і руйнування традиційної системи виникає потреба до повноцінного відтворення народних культурних традицій як духовної пам’ятки нації. Постає мета збереження традиційної культурної спадщини її відродження та передача нащадкам.

Для досягнення цієї мети в березні 2007 року на базі Одеського обласного центру Української культури було сформовано музей традиційного народного мистецтва. Імпульсом для цього було заснування ООЦУК спільно з Інтелектуальним форумом премії ім. Р. Палецького.

Музей складають експонати привезені з етнографічних експедицій із районів і сіл одеської області. Експозиція утворена старовинними та сучасними творами подарованими майстрами народної творчості, лауреатами  премії ім. Р. Палецького та стипендіатами, художниками Одещини. В експозиції представлено понад 163 експонати.

Експозицію музею традиційного народного мистецтва складають:

 

рушник_сайтРушники.
В експозиції музею є велика кількість рушників льняних, бавовняних, конопляних, ручного ткацтва. З Кодими та Великомихайлівки. Побутові та обрядові, з геометричним і рослинним орнаментом. Багатокольорові та червоно-чорною заполоччю. Ткані кольоровими нитками та виконані в техніці хрестик, гладь та рушникові шви. Краї мережані, плетені гачком. Є рушника вишиті білими нитками на червоному тлі тамбурним швом.

перегляд експозиції…

OLYMPUS DIGITAL CAMERAПредмети побуту з дерева, керамiки, чавуну

перегляд експозиції…

OLYMPUS DIGITAL CAMERAНародне вбрання.
Представлено українським жіночім буденним костюмом (темний шарафан з червоною стрічкою і скрутейка бавовняна з оксамитом). Сорочки жіночі з білого полотна з вишивкою хрестиком.. Стилізований весільний костюм, східне поділля. Жіночій костюм Івано-франківської області Косівський район, фартух із шовку з квітами вишитими гладдю, плахта, сорочка, пояс. Кептарик гуцульський з вовни з вишивкою. Чоловіча сорочка виконана в техніці хрестик кольоровими нитками. Підлітковий дівочий костюм.

перегляд експозиції…

фото роботи майстрів ПалецькогоТворчi роботи – подарунки лауреатiв та стипендiатiв премiї iм Р. Палецького.
Тут представленні дві яскраві етнографічні колекції ляльок  а також обереги народної майстрині Тамари Степанівни Кавуняскраві золотисті декоративні панно Кушнір Галини Костянтинівни, полотно з декоративним розписом «Дерево життя» і новорічна обрядова прикраса «Різдвяний павук», зроблений у техніці плетіння, заслуженого майстра народної творчості України Зої Сергіївни Пасічної, дивовижна колекція декоративного розпису та дерев’яних виробів з розписом під лак Лариси Миколаївни Бабінець  та багато інших

перегляд експозиції…

колекція художниківКолекція робіт сучасних українських художників. 
В експозиції представлена і колекція живопису та графічних робіт професійних одеських художників Є.І. Морозова, Є.І. Імшенецького, В.В. Рудакова, І.Т. Наумова, А.М. Худолія, І.С. Пермінова, Є. Сердюченко, Євгенія Ревевліотті та багато інших

перегляд експозиції…