Культура традиційного вівчарства Бессарабії та знання, пов’язані з ним

Інша назва елемента: вівчарство

Внесено до регіонального інвентаря в квітні 2023 року.

Прагнемо підтримати вогонь живої традиції

ДОМЕН: звичаї, обряди, святкування; знання та практики, що стосуються природи і Всесвіту; традиційні ремесла; традиції харчування.

СТРАТЕГІЇ ТА ЗАХОДИ З ОХОРОНИ: підвищення обізнаності, підвищення поваги.

Короткий опис:

Отари овець є незмінною складовою краєвидів безмежних степів Бессарабії вже сотні років поспіль. Овеча бринза, баранина, вовняні ковдри, ткані килими – це візитівки краю, які об’єднуються  навколо живої традиції вівчарства та передаються ланцюгом поколінь з давніх-давен і до сьогодні.

Вівчарство є традиційним промислом багатонаціональної Одещини. Основна порода, яка найбільше адаптувалась до місцевих умов – це напівтонкорунна, цигайська. 

За розповідями тутешніх вівчарів – гагаузів, утримання овець ділиться на цикли. Зимовий «стійловий» – з січня по березень, коли вівці перебувають та годуються в стійлах без вигону на пасовища. Весняний «стійлово – пасовищний» – з березня по травень, коли овець годують в стійлах, але привчають до вигону на пасовища. Літньо-осінній «пасовищний» – травень-жовтень, коли вівці пасуться на пасовищах без підгодівлі. Та «пасовийщно – стійловий період»- жовтень-грудень, коли вівці ще пасуться, але вже привчаються до стійл. На зимовий період господарі обов’язково заготовляють їжу для овець: сіно, солому, зерно. Щось вирощується та збирається власноруч на території проживання, на полях, а щось купується у місцевих виробників. Саме в «пасовищний» період йде активне доїння овець та виготовлення бринзи. Рецептура та технологія в основному однакова. До свіжого, процідженого овечого молока додається натуральний фермент власного виробництва («тяг», гагаузьк.«майя») або фабричний, який «стягує» молоко. Рідина виливається в мішечок з тканини, марлі, підвішується, або кладеться під прес, щоб стекла сироватка. В мішечку утворюється бринза. Її ріжуть на шматки та складають у ємність з розсолом. Продукт зберігається у прохолодному місці. Споживають бринзу як засолену, так і свіжу. Виробництво молочних продуктів з овечого молока носить безвідходний характер. З решти сироватки засобом підігрівання отримують солодкий сир «урда» або «вурда». Майже в кожній сім’ї не залежно від статі та віку в Бессарабії споживають в їжу овечу бринзу. Це традиційна страва українців, національних спільнот гагаузів, болгар, молдован.  Одним із улюблених видів м’яса жителів Одещини є баранина. З нею готують такі національні страви, як курбан, каурма, каверма.

Здавна користуються популярністю і вироби з овечої вовни. Це є окремою формою прояву вівчарства  й відноситься до традиційних ремесел. Відомо, що за своїми гігієнічними властивостями вироби з овечої вовни не мають аналогів і сприяють збереженню здоров’я і продовженню життя людини. Наприклад, в селі Котловина Ізмаїльського району жива традиція з виготовлення вовняних ковдр та матраців. З овечої пряжі в’яжуть одяг: светри, шкарпетки, пояси. Раніше цілим промислом було виробництво домотканих килимів. Зі смушок (овечих шкір) шиють кожухи, дублянки, жилети, шапки, які носять в холодний період як у будні, так і на свята. Одяг з овчини є невід’ємною складовою образу вівчарів. Правда, на сьогодні, є тенденція до витіснення традиційного одягу, килимів з овечої пряжі продуктами фабричного походження.

Найважливішим традиційним щорічним святом на Бессарабії, пов’язаним з вівчарством є День Святого Георгія (Георгієв день, з гагаузьк.«Хедерлез»), який відзначається 6 травня. Святий Георгій вважається покровителем пастухів та їх худоби. Місцева спільнота здавна пов’язує цей день із весняним оновленням природи та початком нового господарського року. В цей день господарі зі всього села виганяють на пасовища своїх овець на літньо-осінній період. Під час вигону овець відбувається ряд обрядових дійств, в яких беруть участь всі члени громади. Готується традиційна страва «курбан», відбуваються святкові застілля з обов’язковим пригощанням кулінарними стравами менш заможних сусідів (соціальна рівність), діти беруть участь в конкурсах (передача знань). Перед вигоном овець стрижуть. Це заняття потребує особливої майстерності, практикується й передається виключно чоловіками. 

Вівчарство практикується в сім’ях серед сільського (рідше – міського) населення, так і в великих фермерських господарствах. Один із найбільших в Європі вівцекомплексів «Фрумушика – Нова» знаходиться на Бессарабії. Ферма оснащена найбільшим у Європі цехом автоматичного доїння овець, встановлені автоматичні станції випоювання ягнят, що значно скорочує використання фізичної людської праці та економить час. У 2017 році пам’ятник вівчарю, що встановлений на території Центру етнографічного, сільського зеленого туризму і сімейного відпочинку «Фрумушика-Нова», визнаний найвищою статуєю вівчарю у світі (висота — 16,43 м.).

Традиційне вівчарство Бессарабії охоплює собою носіїв без розрізнення на стать чи вік, чи національну приналежність. Як жінки, так і чоловіки однаково залучені до різних процесів.

Розташування:

Галузь вівчарства поширена по всій території Одеської області й практикується українцями, національними спільнотами болгар, гагаузів, молдован. Найбільш розповсюдженим регіоном є територія півдня Бессарабії: в Болградському, Ізмаїльському, Білгород – Дністровському районах. Зокрема це села:

– село Котловина Ренійської міської громади Ізмаїльського району Одеської області;

– село Виноградівка Болградської міської громади Болградського району Одеської області;

– села Тарутинської селищної громади Болградського району Одеської області;

– м. Болград  Болградської міської громади Болградського району Одеської області;

– село Фрумушика – Нова Бородінської селищної громади Болградського району Одеської області;

– село Фурманівка Кілійської міської громади Ізмаїльського району Одеської області;

– село Новоселівка Кілійської міської громади Ізмаїльського району Одеської області.

Громади:

  • Громада носіїв, об’єднана навколо Обласного центру гагаузької культури с. Виноградівка (Болградська міська громада Болградського р-ну Одеської області);

Загальний e-mail: kulaksyz61@ukr.net

Контактна особа громади: директор Обласного центру гагаузької культури с. Виноградівка Ольга КУЛАКСИЗ.

Контактна особа місцевого органу охорони: носій елемента «Культура традиційного вівчарства Бессарабії та знання, пов’язані з ним», вівчар, житель с. Виноградівка Олександр АРАБАДЖИ.

  • Громада носіїв, об’єднана навколо Одеського обласного центру болгарської культури в м. Болграді (Болградська міська громада Болградського р-ну Одеської області);

Загальний e-mail: bolgarcentr@ukr.net

Контактна особа громади: директор Одеського обласного центру болгарської культури в м. Болграді Галина ІВАНОВА.

Контактна особа місцевого органу охорони: директор Одеського обласного центру болгарської культури в м. Болграді Галина ІВАНОВА.

  • Громада носіїв, об’єднана навколо Котловинської філії комунального закладу «Центр культури і дозвілля»  Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

Загальний e-mail: sbkcult.kotlovina@ukr.net

Контактна особа громади: завідуюча Котловинською філією комунального закладу «Центр культури і дозвілля»  Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області Галина БУЛГАР.

Контактна особа місцевого органу охорони: носій елемента «Культура традиційного вівчарства Бессарабії та знання, пов’язані з ним», вівчар, житель с. Котловина Олександр ДРАГНЄВ.

  • Громада носіїв, об’єднана навколо Центру культури, мистецтв і дозвілля Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

Загальний e-mail: kiliya.kultura@ukr.net

Контактна особа громади: в.о. директора Центру культури, мистецтв і дозвілля Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області Наталя СТАРИШ.

Контактна особа місцевого органу охорони: в.о. директора Центру культури, мистецтв і дозвілля Кілійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області Наталя СТАРИШ.

  • Громада носіїв, об’єднана навколо відділу культури та туризму Тарутинської селищної  ради Болградського району Одеської області; Загальний e-mail: otdelkult@ukr.net

Контактна особа громади: начальник відділу культури та туризму Тарутинської селищної  ради Болградського району Одеської області Ніна ШИШКОВА.

Контактна особа місцевого органу охорони: начальник відділу культури та туризму Тарутинської селищної  ради Болградського району Одеської області Ніна ШИШКОВА.

Історична довідка

Посилання на літературу

Фотоматеріали 

Відеоматеріали

Аудіоматеріали

Щира вдячність 

  • Ользі КУЛАКСИЗ – директору Обласного центру гагаузької культури с. Виноградівка;
  • Галині ІВАНОВІЙ – директору Одеського обласного центру болгарської культури в м. Болграді;
  • Галині БУЛГАР – завідуючій Котловинською філією комунального закладу «Центр культури і дозвілля» Ренійської міської ради Ізмаїльського району;
  • Наталі СТАРИШ – в.о. директора Центру культури, мистецтв і дозвілля Кілійської міської ради Ізмаїльського району;
  • Вікторії МЕЛЬНИЧЕНКО – художньому керівнику Центру культури, мистецтв і дозвілля Кілійської міської ради Ізмаїльського району;
  • Ніні ШИШКОВІЙ – начальнику відділу культури та туризму Тарутинської селищної  ради Болградського району

за сприяння та участь у підготовці Інвентаря!