Приготування української традиційної страви «Голубці». Культура приготування і споживання голубців

Назва елемента НКС України:

Приготування української традиційної страви «Голубці». Культура приготування і споживання голубців

Інша назва елемента НКС України:

Голубці

Ареал сучасного побутування елемента нематеріальної культурної спадщини:

Страва побутує на всій території Одеської області, починаючи з півночі і до крайнього півдня. До уваги можна взяти окремі населені пункти, зокрема села:

– села Кодимської міської громади Подільського району Одеської області (с. Шершенці, с. Загнітків, с. Серби, с. Пиріжна) та м. Кодима;

– с. Городнє Городненської сільської громади Болградського району Одеської області;

– с. Глибочок Куяльницької сільської громади Подільського району Одеської області;

– с. Орлівка Ренійської міської громади Ізмаїльського району Одеської області.

Стисле визначення стану життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини:

Вік носіїв елемента нематеріальної культурної спадщини та середній вік інших членів громади (групи), які цікавляться елементом (слухачів, глядачів, учасників обрядів, споживачів традиційних знань, користувачів виробів народних промислів тощо):

– оскільки йдеться про культуру приготування та споживання, слід зазначити, що носіями елемента НКС є особи, починаючи з дитячого віку (від 1 року) й до самих старших людей.

Широта охоплення елементом нематеріальної культурної спадщини членів громади (кількість носіїв) та ареал поширення елемента нематеріальної культурної спадщини:

– елемент НКС є спадщиною більшості мешканців громади не залежно від віку та статі. Елемент НКС побутує в родинах, готується в закладах масового харчування.  

Способи передачі елемента нематеріальної культурної спадщини в громаді від покоління до покоління, опис цього процесу:

– елемент НКС тісно пов’язаний з сімейними традиціями та цінностями, передається від представників старшого покоління молодому поколінню під час сімейного спілкування. Враховуючи гендерні особливості, слід зазначити, що частіше має місце передача знань, вмінь та практик по жіночій лінії: від матері до доньки, чи від бабусі до онуки. Особи чоловічої статі до процесу приготування страви рідше залучаються. Більше – до процесу заготівлі (вирощування) овочів, круп, утримання худоби та птиці.

Загрози сучасному побутуванню елемента нематеріальної культурної спадщини або ризики, що можуть виникнути в майбутньому для побутування елемента (за наявності):

1. Зміна способу харчування: швидка їжа, заморожені напівфабрикати (іжа «ready to eat»), вулична їжа економлять час та потребують менших зусиль в приготуванні, тому частково стають заміною традиційним стравам;

2. Заміна традиційних складників, таких як пшоно, пшенична крупа, кукурудзяна крупа більш  та однаковими (рисом та фаршем)   стають загрозою зникнення традиційних рецептів;

3. Зміна клімату, яка впливає на традиційні способи вирощування овочів та спецій, ведення тваринного господарства;

4. Ризики пандемії та війни:

–  загроза життю носіїв;

–  вплив на обрядову складову у зв’язку з обмеженням соціальних практик свята тощо.

Необхідність вжиття заходів із забезпечення життєздатності елемента нематеріальної культурної спадщини на цей час, опис заходів, необхідних для усунення існуючих загроз або уникнення майбутніх ризиків, для збереження елемента нематеріальної культурної спадщини:

1. Проведення інвентаризації елемента НКС та пов’язаного з ним культурного простору;

2. Інтерв’ювання носіїв елемента НКС;

3. Фото та відео фіксація елемента НКС з метою відстеження змін чи впливів на розвиток елемента НКС;

4. Підвищення обізнаності населення про елемент та пов’язані з ним простори:

–  проведення семінарів – практикумів для обмінів досвідом носіїв елемента;

–  проведення майстер-класів для передачі знань про елемент для всіх бажаючих;

–  розміщення інформації про елемент НКС в інтернет-ресурсах (публікації на сайтах, в соціальних мережах, робота зі ЗМІ тощо).

Заходи з охорони елемента нематеріальної культурної спадщини:

1. Проведення інвентаризації елемента НКС та пов’язаного з ним культурного простору;

2.  Інтерв’ювання носіїв елемента НКС;

3.  Фото та відео фіксація елемента НКС з метою відстеження змін чи впливів на розвиток елемента НКС;

4. Підвищення обізнаності населення про елемент та пов’язані з ним простори:

–  проведення семінарів – практикумів для обмінів досвідом носіїв елемента;

–  проведення майстер-класів для передачі знань про елемент для всіх бажаючих;

–  розміщення інформації про елемент НКС в інтернет-ресурсах (публікації на сайтах, в соціальних мережах, робота зі ЗМІ тощо).

Фотоматеріали

Контактні особи:

• Людмила БАСЬКО, начальник відділу культури і туризму Кодимської міської ради Подільського району Одеської області. 

Загальний e-mail: kodima_kultura@i.ua

• Мар’яна КИРЛІГ, завідуюча Будинком культури Орлівської філії Комунального закладу «Центр культури і дозвілля» Ренійської міської ради Ізмаїльського району Одеської області;

Загальний e-mail: orlovkadk@ukr.net

• Надія КРАСОВСЬКА, начальник відділу розвитку культури та туризму Куяльницької сільської ради Подільського району Одеської області; Лариса Помодєл, носій (жителька села Глибочок Куяльницької сільської громади Подільського району Одеської області);

Загальний e-mail: kultura.kuyalnikotg@ukr.net

• Марія АЛАВАЦЬКА, перший заступник сільського голови Городненської сільської ради Болградського району Одеської області;

Загальний e-mail: gorodness_zam@ukr.net