Вітаємо зі святом Трійці! Бажаємо, щоб небесні охоронці завжди були за спиною. Щоб печалі та негаразди розсіялися, поступившись місцем миру, радості й спокою. Нехай віра в краще разом зі свіжим літнім повітрям оселиться у вашому домі. Добра вам і злагоди!

«КОЛІР І ГЛИНА»
Віртуальна персональна виставка Олександра Івановича ГАРКАВЧЕНКА

Одеський обласний центр української культури в рамках циклу заходів «Мистецтво на карантині» та згідно плану роботи на 2020 рік презентує віртуальну персональну виставку Олександра Івановича ГАРКАВЧЕНКА «КОЛІР І ГЛИНА» (с. Крижанівка, Лиманський р-н). До перегляду представлені живопис, авторська кераміка та роботи учнів майстра.

Гаркавченко Олександр Іванович народився в селі Hirsсhau (нині Владівка, Чернігівського району Запорізької області). З раннього дитинства був творчою особистістю. Ліпив з пластиліну, глини, конструював, малював, вирізав з каменю та дерева. Свідомо з 12 років мріяв про художнє творче життя. Після закінчення школи вчився Машинобудівному технікумі та у художній майстерні художника декоратора у м. Бердянську. Тут же відмінно закінчив педагогічний університет К.Д. Ушинського – художньо-графічний факультет (1976 р.), у педагогів-художників Захарченка В.А. та Логвіна І.Д. захистився з живопису (дипломна робота «Опішнянські гончарі»). в с. Опішня провів університетську практику у знаменитих майстрів, народних художників України: Іван Гончар, Трохим Дем’яненко, Олександра Білик-Пошивайло, вони справили незабутнє враження на все життя своєю майстерністю і творчістю у виробах з опішнянської глини.

читати далі »

Місія любові, добра і творчості! Такими словами можна охарактеризувати відношення працівників ООЦУК до роботи з дітьми.Турбота про дітей, усвідомлення пріоритетності їх інтересів над інтересами дорослих мають стати філософією нашого життя. Напередодні Дня захисту дітей нагадаємо найцікавіші моменти дитячої творчості в нашому домі, з побажаннями дітворі якомога більше щирих усмішок, приємних несподіванок долі, веселих та надійних друзів.Щастя, чистого і мирного неба, сонячних ранків, світлих і неповторних вражень, здоров’я та удачі на життєвих дорогах! Хай небо буде чистим, без хмаринок. Хай сонечко лоскоче до нестями! Нехай здоровими зростають діти І хай щасливі будуть мами!

Опубліковано Чолпаном Вiолетою Субота, 30 травня 2020 р.

#ТалантиОдещини
Одеський обласний центр української культури презентує серію публікацій з метою підтримки та популяризації творчості лауреатів обласної премії народних майстрів ім. Р. Палецького.
КОНСТАНТИНОВА Ганна Михайлівна (с. Городнє, Болградський район) – здобула звання лауреата Премії в 2008 році. Більше 25 років автор самовіддано займається улюбленим ремеслом – виготовленням керамічних іграшок в народному болгарському стилі. Це саме той випадок про митця, коли випадкове захоплення переросло в улюблену справу з масштабним досвідом.
За короткий період творчого шляху автор зі звичайного українського сільського середовища сміливо здобуває не тільки всеукраїнське визнання, а й заявляє про себе на міжнародному рівні.
Ще з далеких 1990-х років її творчість була відзначена нагородами за участь в міжнародних форумах, конкурсах народного мистецтва: була представником Одещини на міжнародному етнічному форумі «Нижній Дунай» (м. Галац, Румунія), на міжнародному фольклорному фестивалі «Бургас – 2000» (Болгария), брала участь у Всеукраїнському конкурсі народної творчості в м. Києві. В 2004 році представляла Одеську область на виставці – презентації «Культура України на рубежі тисячоліть» (м. Київ, Експоцентр). В 2005 році брала участь в виставках художників-болгар України в м. Києві (Києво – Печерська Лавра) та м. Одесі. В 2012 році представляла творчість бессарабских болгар на міжнародному фестивалі в м. Вроцлав (Польша). В 2013 році брала участь в міжнародному фестивалі національних мистецтв в Турції (м. Стамбул). Брала участь в виставках с 3-го по 8-ий Соборах Болгар України.
Ваш вклад оцінюється нагородами, званнями, але словесно хочеться додати більше. Коли лялькові композиції настільки душевно й виразно можуть передати почуття, настрій, побут, звичаї – ось це запорука мистецького вкладу у вічність культури свого народу. Коли погляд глядача лягає на образ чарівної пари, яка рухається у вирі народного танцю, це закарбовується в пам’ять підсвідомості, і передається генетично ланцюгом поколінь. Це мова одвічних символів, які талановито виражені, тонко підкреслені, витончено забарвлені Вашим генієм в народній ляльці.
Дякуємо Вам за це! З повагою, ООЦУК.