Внесено до регіонального інвентарю з жовтня 2021 року.
Прагнемо підтримати вогонь живої традиції
ДОМЕН: виконавське мистецтво; звичаї, обряди, святкування; традиційні ремесла; традиції харчування
Короткий опис:
Міліна – знання, навички та звичаї, традиція міліни – це набір знань та навичок, пов’язаних із приготуванням традиційної страви під назвою “міліна” у вигляді начинки, загорнутої в тонке, як папірус, тісто. Начинку укладають до підготованої форми й заливають сумішшю яєць і сметани, потім випікають у спеціальній печі, хоч зараз використовують також і духові шафи.
Зазвичай використовують стандартні інгредієнти для начинки: сир, бринзу, яйця, сметану, однак можуть додавати і фрукти чи ягоди. В межах одного села рецепти і секрети приготування міліни різняться в кожній родині, але в основі завжди лежать одні загальні правила. В с. Зоря міліну готують двох видів. За типом обробки тіста вона може бути розкачана, коли тісто розкачується качалкою до прозорості, або витяжна, коли тісто розтягують руками. А за способом укладання у форму для випікання буває «редена» (болг.) чи «покладена» (укладена рядами), або «вита» (болг.) – закручена.
Міліну готують напередодні важливих родинних свят, весілля, хрестин, закладання нової будівлі, святкування нового року тощо.
Походження страви пов’язують із болгарським народним переказом: «Коли Бог створював небо і землю, то земля (її уявляли у вигляді тонко розкачаного коржа) не вмістилася під небом («връшник» – кришкою). Тоді Творець притиснув її, і земля вкрилася складками, як баніца (пиріг). Так, згідно уявлень давніх болгар, з’явилися гори й доли».
У сім’ях практики, пов’язані з міліною, базуються на індивідуальній чи колективній праці жінок, які готують їжу з нагоди різних культурних і громадських подій: церемоній, ритуалів, традиційних свят, весіль та святкових заходів. Знання про традицію приготування міліни та соціальні практики, пов’язані з нею, передаються з покоління в покоління; традиція міліни виходить за межі етнічних та релігійних меж, її практикують та поділяють як болгари, що мешкають у с. Зоря, так і представники інших національностей.
З традицією міліни тісно пов’язана низка звичаїв і ритуалів, зокрема важливою складовою традиції приготування є виконання пісень, що є для громади духовним інгредієнтом страви. Напередодні нового року готують міліну, яка називається «Милина с късмети» («Міліна з долею»). Цього дня в ній запікають вишневі гілочки, і за кількістю бруньок на гілочках ворожать. Кожна така гілочка символізує будинок, домашню худобу, здоров’я, успіх у справах. У міліні запікається і монетка як символ достатку. Крім того, традиційно дівчата клали шматок новорічної міліни під подушку, щоб побачити уві сні судженого. Зараз замість гілочок в окремих сім’ях пишуть побажання на майбутній новий рік на невеликих шматках паперу і вкладають їх у міліну. Господар прокручує посуд зі стравою 3 рази за годинниковою стрілкою, кожен член сім’ї вибирає собі шматочок і читає, що саме написано у побажанні в «късмета си». Кажуть, що всі бажання збуваються.
Обов’язковою є пригощання цією стравою на весіллях, нею зустрівають гостей, обов’язково дають майстрам, які вирушають на будівництво хати. Міліна – це поживна страва, яку брали з собою під час польових чи інших робіт.
Традиція міліни перетворилася на один із елементів нематеріальної культурної спадщини болгарської громади с. Зоря, що сприяє вихованню самоповаги, ідентичності та відчуття культурної приналежності.
Розташування:
Село Зоря Саратської селищної громади Білгород – Дністровського району
Громади:
Громада носіїв об’єднана навколо Етнографічного музею «Галямата кишта» Зорянського будинку культури
Історична довідка
Аудіоматеріали
Контактні особи громади:
Ірина СТОЯНОВА
Щиро дякуємо Ірині Стояновій та громаді носіїв за проведену роботу.