Одеський обласний центр української культури, долучився до програми заходів з нагоди відкриття XXVIII обласного фестивалю української книги пам’яті Михайла Грушевського “Безмежність української книги”- “ШЕВЧЕНКО – ЦЕ МИ, А МИ – ЦЕ УКРАЇНА”, присвяченого 210 – й річниці від дня народження Тараса Шевченка та Дню української писемності та мови.

До початку заходу учасники фестивалю мали можливість брати участь в майстер – класах “Чарівний світ витинанки”, ” Степовий південний розпис” від майстринь декоративно – ужиткового мистецтва : Маріанни Панасюк, Антоніни Димової, Тамари Білоглазової, дійство супроводжувалось музично – інструментальною програмою “Краси і волі музика одвічна” у виконанні провідного методиста Центру Дениса Дмитрика.

Різні техніки, жанри, стилі поєднались в єдиний незламний український характер, що навіть крізь віки відчувається в нащадках Кобзаря!

Одеська обласна бібліотека ім. Михайла Грушевського стала простором єднання історії та сучасності.

Запрошуємо до участі всіх бажаючих!

*Запис та умови участі у майстер-класах за тел. у Viber/Telegram, WhatsApp: 068-052-15-93, e-mail:antoninadi@ukr.net,
Димова Антоніна Іванівна, завідувачка відділом декоративно-прикладного мистецтва
Одеського обласного центру української культури (м. Одеса, вул. Польська, 20)

Запрошуємо доєднатися всіх, хто любить поетичне слово, душевні українські пісні і дивотвори рук наших талановитих земляків!

Філіжанка кави, яку подають гостю, має бути повною, щоб доля була прихильною — “qısmet tolu olsun”. А ви знали про це?

Сьогодні у нашому домі панувала атмосфера радості, домашнього затишку, огорнута неймовірними ароматами кави. Ми планували своє майбутнє смакували східні солодощі, насолоджувались кавою і спілкуванням. Цю радість нам подарували наші друзі із м. Києва – ГО «Алєм», які завітали до нас із презентацією проєкту «АРЗУ»/ «МРІЯ».
АЛЄМ – кримськотатарська громадська організація, яка займається популяризацією культури кримських татар — корінного народу України — та інтеграцією культури цього народу до загальноукраїнського культурного простору.

Читать далее «»