изображения не найдены

До цікавої народознавчої подорожі “Українська хустка долі оберіг” запросила завідувачка відділу фольклору та етнографії Одеського обласного центру української культури Світлана Кучеренко . І зовсім юні дівчата, і молоді хлопці, і старше покоління жіноцтва поринули в цікаві дослідження історії хустки, вчилися зав’язувати їх різними способами. Без світла, без тепла, але з хорошим настроєм майже дві години пролетіли. Адже, тут і “Горіла сосна, палала..”, від якої було тепло і “Гуцулка Ксеня” гуляла по полонині в гарнюній маминій хустині, і працьовиті господині прибирались… І велась розповідь про хустку, її побутування в нашому житті.

До сьогодні на весіллі існує обряд покриття голови нареченої хусткою. Це символізує, що дівчина більше не буде вести дівоче життя та прощається з подругами та гулянками. Цей обряд проводиться свекрухою, після зняття фати. Наші гості приміряли на себе і роль молодої “невістки” і роль свекрухи, яка хустку в’язала.

А як нашим хлопцям подобалось, коли дівчата їм хустки в’язали! Це особливе дійство теж є в наших традиціях! Читайте, досліджуйте і разом повертаймо давні традиції в наше життя.

Гарними моделями були студенти КЗ ” Одеський фаховий коледж мистецтва ім К.Ф.Данькевича” відділення народно- пісенного мистецтва, викладач- Жанна Козаченко та учасники вокального ансамблю “Заграва” керівник- В. Прокурор, наш провідний методист, дослідник Тамара Белоглазова .

Споконвіку хустку шанували та цінували, наділяли магічними властивостями, використовували в обрядах, у побуті, для радісних та сумних подій. Хустка вважалася особливим сакральним предметом та реліквією, була найдорожчим подарунком, оскільки вона завжди символізує домівку та маму.

І тому з любов’ю’ і шаною ми пов’язуємо чудові українські тернові хустки, підкреслюємо свою вроду.